Пісня «Gods In The Mirror» закінчувалася відкриттям, що бог був усередині. «My War Is Holy» іде далі: якщо так, то війна, яку ведуть усередині, свята.
“War” звучить тут двадцять один раз, “holy” — п’ятнадцять. Це текст із найбільшою кількістю слів на альбомі.
Не за гроші
Перші рядки: “This ain’t a war for money, this ain’t a war for fame / This is a holy war burning inside my veins” — це не війна за гроші, це не війна за славу; це священна війна, що палає в моїх венах.
І далі: “I’m not fighting for heaven, I’m not fighting for hell / I’m fighting for the man that they tried to kill” — я борюся не за рай і не за пекло; я борюся за чоловіка, якого вони намагалися вбити.
Це речення — суть пісні. Ця війна не для того, щоб когось підкорити. Вона для того, щоб когось урятувати.
Стати на коліна, але не перед ними
Другий куплет: “They wanted me broken, quiet, on my knees / But something inside me got down on its knees to pray” — вони хотіли, щоб я був зламаний, тихий, на колінах; але щось у мені стало на коліна, щоб молитися.
Той самий жест двічі у двох рядках і два різні значення: раз як приниження, раз як молитва.
Тільки не їм: “Not to their gods, not to their rules, not to their cross / But to the fire that burns when you finally get lost” — не їхнім богам, не їхнім правилам, не їхньому хресту, а вогню, що палає, коли ти нарешті губишся.
Дзеркало, яке говорить
Дзеркало з попередньої пісні повертається тут і озивається. Уночі я сповідаю йому всі свої гріхи, а воно відповідає, що тепер я можу битися.
І далі: “So I picked up my pain like a sword made of light” — тож я підняв свій біль, як меч зі світла.
Біль тут — не рана, яку треба лікувати. Це зброя — і зброя зі світла, а не з темряви.
Хрестовий похід
Брідж: “This is my crusade… this is my confession… / This is my salvation… in my own aggression…” — це мій хрестовий похід і моя сповідь; моє спасіння у моїй власній агресії.
Приспів: “I’m not asking for mercy… I’m taking control!” — я не прошу пощади, я беру все під контроль. А останній додає: “Let the heavens tremble, let the old gods fall…” — хай тремтять небеса, хай падуть старі боги.
Слово “my” звучить тут двадцять вісім разів — найбільше на альбомі. Ця війна — власна, і її ні в кого не позичено.
Пісню ти можеш послухати на Spotify, Apple Music і YouTube Music.
У наступному дописі розповім про пісню «Echoes Of The Damned» — про покинуті версії себе, які повертаються й вимагають розплати.
Дякую, що ти тут.
Adam Smentoch
творець проєкту Dust Anthem
